Розвіртуалізація, або Як ми нарешті познайомилися

Час біжить невблаганно, події змінюють одна одну.

Наче ще от-от недавно публікували перший пост у блозі, набирали першу команду дизайнерів.

І вже місяць як відбулося наше таке очікуване "справжне" знайомство після року та кіломентів переписок.

Так сталося, що розвіруалізація сталася фактично на "випуск" сезону.

Місцем зустрічі ми обрали Київ.

Може того, що столиця, а може того, що серед нас було дві киянки, а може того, що з нашою географією - це якраз посередині!

Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Чернігівська, Сумська, Донецька область - нормальне таке охоплення у "СкрапРелаксу"!

Але от Київ нас зустрів зовсім не найкращою погодою.

Та хіба може зіпсувати настрій від такої довгоочікуваної зустрічі якийсь надокучливий дощик?

І ми ходили по музеям, завітали в арт-галерею, посиділи не в одній кафешці, і говорили, говорили, говорили, говорили, говорили, говорили.

Бо що там кілометри! Якщо тут і вже всі ті самі, що у вайбері чи інста, але живі справжні, емоційні, кльові, цікаві і най-найкращі дівчата.

Єдине питання - чому так довго збиралися? 

І головний висновок - однозначно треба, щоби було ще!